Найцікавіші законопроекти Верховної Ради України від 19.03.2021 року.

1. Законопроект №4241 від 21.10.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (далі – Законопроект №4241 від 21.10.2020) 19.03.2021 року був прийнятий в цілому Верховною Радою України.

У результаті Закон України «Про споживче кредитування» доповнено такими поняттями як «врегулювання простроченої заборгованості», «колекторська компанія», «реєстр колекторських компаній».

Загалом Законопроект №4241 від 21.10.2020 стосується врегулювання простроченої заборгованості, що являє собою заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором.

До Закону України «Про споживче кредитування» додано статтю 22, де зазначено яким чином юридична особа, яка має намір здійснювати діяльність колекторської компанії (крім фінансової установи) вноситься до Реєстру колекторських компаній, а також закріплюються усі необхідні документи, що подаються Національному банку України для зайняття колекторською діяльністю. Встановлюється, що рішення про включення заявника до Реєстру колекторських компаній або про відмову у включенні приймає Національний банк України не пізніше тридцятого робочого дня з дня подання повного пакета документів. Також Національний банк України у встановленому ним порядку займається і веденням цього Реєстру колекторських компаній. Окрім цього, Законопроектом №4241 від 21.10.2020 пропонується наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).

Загалом Законопроектом №4241 від 21.10.2020 запропоновано встановити вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

1)обов’язок слідувати вимогам етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;

2)повідомляти боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;

3)укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;

4)сповіщати Національний банк України про укладені з колекторською компанією договори у чітко визначені строки;

5)контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;

6) передбачається обов’язкове розірвання договору з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).

Отже, наразі, чинне законодавство не містить чітких правил поведінки ані щодо суб’єктів, які займаються колекторською діяльністю, ані щодо обов’язкових єдиних вимог до етичної поведінки та правил взаємодії таких осіб з боржником під час врегулювання простроченої заборгованості. Натомість Законопроект №4241 від 21.10.2020 стосується правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості і має на меті захист прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

2. 19.03.2021 року у першому читанні Законопроект №4475 від 09.12.2020 «Про внесення змін до розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)» (далі – Законопроект №4475 від 09.12.2020) був прийнятий Верховною Радою України.

Перш за все, варто зазначити, що Законопроект №4475 від 09.12.2020 спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців.

Наразі на законодавчому рівні встановлено заборону щодо надання споживчих кредитів в іноземній валюті, однак у багатьох випадках кредитодавці все ж надають такі кредити в обхід державі, а тому наразі гостро постала необхідність у подоланні прогалин у законодавстві.

Законопроект №4475 від 09.12.2020 містить наступні положення:

– норми законопроекту розповсюджуються на усі споживчі кредити, надані у іноземній валюті, за якими грошові зобов’язання, виражені в іноземній валюті, повністю не погашено;

– обов’язкове проведення реструктуризації на підставі закону; (Реструктуризація натомість передбачає оптимізацію за проханням чи вимогою позичальника і застосовується для зменшення кредитного навантаження на особу, яка виплачує борг.)

– визначається, що за наслідками реструктуризації перераховуються усі грошові зобов’язання у гривні за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на день реструктуризації;

– запропоновано також переглянути процентну ставку за користування кредитом, що застосовувалась до реструктуризації;

– натомість після реструктуризації пропонується встановити ставку за користування кредитом у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні;

Окрім цього  Законопроект №4475 від 09.12.2020 передбачає право позичальника погасити кредит достроково, натомість за прострочення платежів, допущених починаючи із дев’яностого дня після проведення реструктуризації, встановити пеню у розмірі половини облікової ставки Національного банку України.

Важливим є положення згідно з яким, після реструктуризації протягом трьох років мають встановлюватися такі заборони: заборону примусово звертати стягнення (відчуження без згоди власника) на житлове нерухоме майно боржника для забезпечення виконання простроченого зобов’язання; заборону кредитодавцю оформлювати іпотечне житло у свою власністю, продавати іпотечне житло третім особам на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі.  

Запропоновано також після реструктуризації та переведення усіх грошових зобов’язань у гривні надавати розумний строк позичальникам для того, щоб вони встигли поновити свою платоспроможність, а також встановити неможливість одразу після реструктуризації звернути стягнення на житло в разі виникнення прострочених платежів за кредитом.

3. Також 19.03.2021 року в першому читанні парламентарі прийняли Законопроект №4399 від 18.11.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб)» ( далі – Законопроект №4399 від 18.11.2020).

Відповідно до пояснювальної записки до Законопроекту №4399 від 18.11.2020 наразі існує гостра проблема «валютних позичальників», оскільки досі є чимало позичальників, котрі брали кредити до 2008 року у іноземній валюті та вимушені до сьогодні їх виплачувати, опинившись під загрозою втрати єдиного житла та іншого майна, для придбання якого вони колись брали валютні кредити.

По-перше, до Податкового кодексу України запропоновано додати таку ознаку безнадійної заборгованості, як заборгованість фізичних осіб, що залишилася непогашеною після задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

По-друге, встановлюються ряд переваг і поступок з боку держави, а саме:

– Дохід, отриманий платником податку від відчуження житлової нерухомості  внаслідок звернення стягнення банками на таке майно за  договорами  іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті, не оподатковується. 

–

– У доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу додаються основна сума боргу (кредиту), процентів та неустойки платника податку за кредитним договором платника податку, який не є пов’язаною особою з кредитором,  прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, а також основна сума боргу (кредиту), процентів та неустойки за кредитним договором платника податку, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом про реструктуризацію зобов’язань за кредитом в іноземній валюті та/або Кодексом України з процедур банкрутства.

Підсумовуючи, варто зазначити, що метою Законопроекту №4399 від 18.11.2020 є збалансування оподаткування громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, зокрема, через зменшення тиску на них у зв’язку зі стрімкими валютними коливаннями.

Автор: Чала Катерина