Верховний Суд: формування тарифів ОСББ

ОСББ звернулося до суду до одного з співмешканців такого ОСББ з вимогою стягнути з останнього борг за утримання будинку та прибудинкової території.
В суді першої та апеляційної інстанції ОСББ отримало позитивні для себе рішення, натомість відповідачем було подано касаційну скаргу, обґрунтовану тим, що ОСББ порушило законодавство про захист економічної конкуренції, за що отримало штраф від органів Антимонопольного комітету України.
Тим не менш, суд касаційної інстанції погодився з правовою позицією ОСББ та зазначив наступне:
«Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 березня 2013 року у справі № 6-6ц13, у статтях 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком виконавця є надання таких послуг вчасно та відповідної якості. Згідно зі статтею 68 ЖК УРСР наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Встановивши, що відповідач, як власник квартири, отримує та користується наданими позивачем послугами, але не сплачує за них, відмова у задоволенні позову в повному обсязі фактично звільняє відповідача від сплати за отримані послуги, хоча законодавство не передбачає такого звільнення у випадку ненадання окремих житлово-комунальних послуг. Згідно зі статтею 614 ЦК України особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язання лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні такого зобов`язання. У разі визнання протиправним, скасування рішення виконкому міської ради про зміну тарифів, необхідно виходити із тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними.
Такі ж положення щодо обов`язку споживача сплачувати кошти за отримані житлово-комунальні послуги закріплено у статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відсутність письмового договору на надання послуг між сторонами не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, виходячи з того, що свобода договору, закріплена у статті 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.
Як встановлено судами, та не оспорюється самою відповідачкою, відповідачка користувалася вказаними послугами, чим підтвердила свою згоду на їх отримання, що і призвело до виникнення між нею та позивачем договірних відносин, які регулюються цивільним законодавством.
Зважаючи на наведене, суди зробили обґрунтований висновок про стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідно до затверджених рішенням загальних зборів членів ОСББ «Конкорд-1» №07/2/2015 від 7 липня 2015 року тарифів.
…
За загальним правилом частини першої статті 903 ЦК України замовник зобов`язаний оплатити надані йому послуги.
Суди під час розгляду справи виходили з того, що плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій обраховується за тарифами, які затвердженні рішенням загальних зборів членів ОСББ «Конкорд-1» №07/2/2015 від 7 липня 2015 року, це рішення зборів не скасовано, не оскаржувалось, а тому підлягає виконанню як кооперативом, так і відповідачем. Керуючись затвердженими тарифами, позивач і здійснював нарахування за надані послуги. Тарифи нечинними не визнавались, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а так само не надано доказів щодо неотримання таких послуг».

Тож радимо Вам завжди пам’ятати про імперативне положення законодавства, за яким отримана житлово-комунальна послуга має бути оплачена, при цьому тариф на надання такої житлово-комунальної послуги може бути затверджений ОСББ самостійно.
Рішення ВС/КЦС від 19.07.2019 у справі 641/7403/16-ц

Автор: Трофімов Богдан

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.