Кредитні відносини у практиці Верховного Суду: мораторій на стягнення майна громадян та безпідставне нарахування заборгованості банком

Кредитні відносини у практиці Верховного Суду: мораторій на стягнення майна громадян та безпідставне нарахування заборгованості банком

1.

10.2019 було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Відповідно до його Прикінцевих та Перехідних положень перелік нормативно-правових актів зазнав змін. Деякі з них було визнано таким що втратили чинність, інші – зазнали змістовних змін.

Так Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті” втрачає чинність через один рік з дня введення в дію цього Кодексу, тобто 21.10.2020 року. Проте наближення дати скасування даного нормативно-правового акту не применшує його юридичної сили. Нам потрібно пам’ятати, що до жовтня цього року даний Закон продовжує свою дію і Верховний Суд продовжує тлумачити його положення.

У Постанові від 10.04.2019 р. у справі №726/1538/16‑ц Верховний Суд зазначив: «Мораторій є відстроченням виконання зобов’язання, а не звільненням від його виконання. Отже, мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановлений Законом, не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) цей предмет іпотеки (застави)».

Також акцентується увага на тому, що «вказаний Закон є правовою підставою, що не дає можливості органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію положень цього Закону на період його чинності».

Важливим є використання усіх існуючих інструментів для захисту своїх прав, особливо у кредитних відносинах. Тому не рекомендуємо списувати з рахунків вказаний вище Закон, адже він може стати передумовою для захисту ваших прав аж до жовтня 2020 року.

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:

https://ips.ligazakon.net/document/C007836

2.

Проблема питання у тому, що клієнти ПриватБанку при отриманні кредитної картки підписували лише один документ — заявку на приєднання до умов публічної оферти надання банківських послуг. Звичайно з умовами оферти та самими правилами банк нікого не знайомили. У них у банку настільки широкі можливості, що вони порушують права позичальників. На жаль, на це суди завжди закривали очі. Мається на увазі, що банк нараховував взагалі нічим не обґрунтовану заборгованість за користування кредитним лімітом, яка взагалі ніяким чином не збігалася навіть з тими умовами, які банк вказував у своїх позовних заявах. Проте, Велика Палата Верховного Суду усе кардинально змінила своїм правовим висновком, викладеним у постанові № 342/180/17 від 03.07.2019 року. Колегія суддів прийшла до висновку, що такий порядок укладення кредитного договору не є прийнятним, а самого клієнта потрібно в письмовому вигляді повідомляти про усі істотні умови кредитування (строк кредитування, процентну ставку, розмір пені та штрафів і так далі). Це обумовлено тим, що пересічний споживач банківських послуг, з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити своє право бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг — це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Як наслідок, Велика Палата вказала, що банк не має права нараховувати та стягувати зі своїх клієнтів проценти та пеню за виданими кредитними картками. Лише суму виданого кредиту у вигляді використаного кредитного ліміту картки.

З повним текстом рішення можна ознайомитися за посиланням:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82998244

 

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору».

Рудковська Мирослава

Автор : Рудковська Мирослава

957 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *