Стягнення страхового відшкодування

Відбувається ДТП, в порядку провадження щодо адміністративного правопорушення одну зі сторін визнають винною в події, потерпіла сторона в свою чергу прагне отримати відшкодування. Типова ситуація, яка склалася і у справі, яка пропонується Вашій увазі.

Однак, дану справу вирізняє важливий процедурний аспект: належний порядок доведення розміру збитків. Так, потерпіла сторона та Позивач у справі просив суд стягнути розмір страхового відшкодування на підставі таких документів:  калькуляція, акт виконаних робіт та платіжне доручення. Тобто, не було проведено жодного спеціального дослідження, а документи, які пропонувалися Позивачем суду, є такими, що зазвичай видаються СТО під час ремонту автомобіля, а платіжне доручення в свою чергу є доказом оплати відповідних робіт.

Здавалося б: є розрахунки, є доказ їх оплати, має бути відшкодування. Тим не менш, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, оскільки розмір шкоди не було підтверджено належними документами. В свою чергу суд апеляційної інстанції визнав такі докази належними та стягнув з винуватця ДТП відповідну суму. В підсумку, справа потрапила на розгляд Касаційного цивільного суду, який погодився з судом першої інстанції та постановив:

            «Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов’язковим.  

…

            За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

            Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

            Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України 24 листопада           2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами)».

            Таким чином, у подібних справах варто особливу увагу звертати на докази, якими підтверджуватиметься розмір матеріального збитку при настанні страхового випадку та не поспішати звертатися до суду, не отримавши відповідних доказів у належний та допустимий спосіб, наприклад, шляхом звернення до професійного оцінювача матеріального збитку або шляхом клопотання про призначення відповідної експертизи під час судового розгляду.

Рішення ВС/КЦС від 19.09.2018 у справі № 753/21177/16-ц

Підготував:                                                                                    Трофімов Богдан

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.