Сьогодні, у сфері депозитування, досить часто зустрічаються випадки обману клієнтів. Зазвичай, це відбувається від рук шахраїв або самих установ з якими особа співпрацює при укладанні договору банківського вкладу. З цих підстав, на законодавчому рівні виділяють шляхи подолання відповідних проблем та способи захисту у сфері депозитування.
Буває так, що особа приходить до банківської установи, укладає договір банківського вкладу і її кошти зникають. Найчастіше це трапляється з вини працівника банку, так як після пропажі коштів клієнта, зникає і сам працівник. А буває так, коли банк діє у власних інтересах у вигляді заниження процентної ставки, яка виплачується банком при поверненні депозиту після закінчення строку. У будь-якому разі об’єктом захисту при порушенні умов договору банківського вкладу (депозиту) є суб’єктивне цивільне право. Захист суб’єктивного цивільного права сторін договору банківського вкладу (депозиту) відбувається завдяки використанню способів захисту, встановлених ст. 16 Цивільного кодексу України (Далі – ЦК України). При цьому захист порушених суб’єктивних цивільних прав, зокрема договору банківського вкладу (депозиту), здійснюється лише в межах передбачених цивільним законодавством способів захисту.
Однак виникає питання, кого притягати до відповідальності – банк чи працівника банку? Коли шкоду було заподіяно працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків, то відповідальність буде нести банківська установа – ст. 1172 ЦК України. У випадку, коли працівник не буде знаходитися у трудовому чи службовому положенні , то він буде нести відповідальність на загальних підставах – відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Як складається судова практика в області депозитування?
У судовому порядку, зокрема, розглядаються справи за позовами банків до вкладників про визнання договорів недійсними (нікчемними) та за позовами вкладників про стягнення коштів за договором банківських вкладів, в яких банки намагаються уникнути відповідальності, перекинувши всю провину на своїх працівників. Які, заволоділи коштами вкладників без оформлення реальних договорів банківського вкладу, без внесення договорів до банківської системи і без обліку коштів на банківських рахунках.
Так, наприклад, у справі про необлікування чи неналежне облікування банком залучених від юридичних чи фізичних осіб коштів не впливає на дійсність договору банківського вкладу (Велика Палата Верховного Суду, у справі № 463/5896/14-ц, 10.04.19) В якій ПАТ «Державний ощадний банк України» (Банк, позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нікчемним договір на вклад «Депозитний» на ім`я фізичної особи (відповідач), укладений позивачем, від імені якого діяв працівник банку , із відповідачем. Позов мотивований тим, що зазначений працівник банку був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Банк наполягав на тому, що між ним та відповідачем не виникало ніяких договірних відносин щодо депозиту, а виникали деліктні відносини, тобто позадоговірні. Відповідно до ст. 1059 ЦК України – письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Оскільки саме банк визначає відповідальних працівників, яким надається право підписувати договори банківського вкладу, оформляти документи тощо. Однак, недотримання працівниками банків вимог законодавства у сфері банківської діяльності та внутрішніх вимог банку щодо залучення клієнтів до вкладу депозиту та документів на підтвердження внесення коштів, які не відповідають певним вимогам законодавства й умовам договору банківського вкладу не може свідчити про недотримання сторонами письмової форми цього договору. Відкриття відповідних рахунків та облік на них коштів у національній та іноземній валютах, залучених згідно з чинним законодавством від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених у письмовій формі договорів банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку. Необлікування банком таких коштів не можна вважати недодержанням сторонами відповідного договору банківського вкладу (депозиту) його письмової форми.
У справі, яку ми розглядали, а саме Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-43516св14 від 11 листопада 2015р.). У Відповідній ухвалі зазначено, що вкладник користувався ст.625 ЦК України і окрім суми самого вкладу та пені, передбаченої депозитним договором, стягував з банку суму індексу інфляції та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не був встановлений депозитним договором або законом. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» особа має право на стягнення збанку інший розмір процентів, який і складає 3 % від неповернутої суми депозиту за кожен день прострочення повернення вкладу. Відповідно, вкладник визнаний судом касаційної інстанції, як споживач саме фінансової послуги, що дає йому право на стягнення пені в розмірі 3% від неповернутої суми за кожен день неповернення.
Отже, підсумовуючи відповідну тему, можна сказати, що фінансова система в Україні швидко розвивається і, на щастя, у позитивному напрямку. Договір банківського вкладу або депозитний договір непогана річ, є практика, де люди успішно вкладають відповідний договір, співпрацюючи з банківською установою, де остання виконує свої обов’язки сумлінно. Але, бувають випадки, коли після укладення договору банківського вкладу, гроші зникають із працівником банку. Та на сьогоднішній день в цьому немає нічого страшного, хоча й приємного теж, адже на основі складеної судової практики та законів – питання вирішуються на користь вкладників. До того ж, у разі появи вищевказаних труднощів, Ви можете звернутися до Юридичної клініки, де студенти-консультанти спробують вирішити Ваші питання та порадять, що робити, щоб не потрапити у халепу.
Посилання на нормативно-правові акти:
– Цивільний кодекс України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4970
– Закон України «Про захист прав споживачів» – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12
– ВП ВС, справа № 463/5896/14 – ц, 10.04.19 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/82065661
– ВССУ у справі № 6 – 43516св14 від 11 листопада 2015р. – http://reyestr.court.gov.ua/Review/53831888
Автор – Микита Червяков
Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.
0 коментарів