Зниження облікової ставки Національним Банком України

Рішенням Правління Національного банку України від 23 квітня 2020 року № 289-рш “Про розмір облікової ставки” облікову ставку знижено з 10% до 8%.

Говорячи простими словами, облікова ставка Національного банку України визначає вартість грошей в нашій державі. Тобто, під який процент комерційні банки мають можливість отримати гроші в центрального банку країни (в Україні це Національний банк України). Чим менший даний відсоток, тим «дешевшими» будуть кредити комерційних банків для простих громадян та населення.

Водночас, постає логічне питання: «Чому не зробити облікову ставку 0%, щоб кредити в державі були максимально дешевими? Адже це стимулюватиме національну економіку!». Відповідь на це питання криється у повному розумінні регуляторної політики центрального банку, в т.ч. наслідків, до яких призводять регуляторні заходи, одним з яких є зміна облікової ставки.

Так, ми вже визначили, що облікова ставки є показником вартості грошей в країні. Зниження облікової ставки має на меті стимулювання економічного зростання за рахунок посилення ділової активноті та доступності основних фінансових інструментів – кредитів та депозитів. З іншого боку, чим вища облікова ставка, тим краще держава може впоратися з невід’ємним та дуже важливим показником національної економіки – інфляцією. Тобто, облікова ставка центрального банку це компроміс: стимулювання економіки або стримування інфляції.

Звідси витікає важливість правильного врахування усіх економічних показників держави, адже непродумана регуляторна політика може коштувати державі «недостатку» економічного зростання або посиленням інфляції, а значить і збільшенням цін на більшість товарів в державі.

То чому ж Національний банк України вдався до цього заходу саме зараз?

По-перше, наразі в нашій державі оголошено курс на «пом’якшення» монетарної політики. Так, в грудні 2018 року облікова ставка складала 18% (а в квітні 2014 року – 30%), тож до сьогодні вона вже знижувалася декілька разів. Високе значення облікової ставки було зумовлено основною метою – взяти під контроль інфляцію, яка з 2014 року суттєво зросла через військову агресію проти нашої держави та зумовлена цією подією економічна криза. Тобто, Нацбанк захищав громадян, намагаючись втримати ціни від надмірного зростання.

По-друге, курс на «пом’якшення» монетарної політики є об’єктивно зумовленим фактором – Україна увійшла у фазу економічного зростання після згаданого занепаду економіки 2014-2016 рр. Тобто, відновилися економічні процеси в державі, ринок адаптувався до нової реальності, інфляція суттєво знизилася. За таких обставин логічним є рішення центрального банку країни переорієнтуватися з утримання цін від зростання, яке вже і без Нацбанку сповільнилося в зв’язку з економічним підйомом, на стимулювання національної економіки.

По-третє, наразі в Україні спостерігається помірно низький рівень інфляції, що є сприятливим фактором для зниження процентної ставки Нацбанку. Так, шокове скуповування окремих товарів населенням припинилося та скуповування валюти населенням зупинилися через усвідомлення більшістю населення реальної ситуації з оголошеним карантином. Водночас, інші економічні фактори (здешевлення енергоносіїв на світових ринках, збільшення пропозиції сирих продуктів харчування) навпаки додатково стримували зростання цін в Україні. Тож Національний банк України прогнозує рівень інфляції в 2020 році на рівні 5% (+- 1%), що дозволяє «пом’якшити» монетарну політику.

Окремо варто зазначити і про те, Нацбанк не планує зупинятися на досягнутому та обіцяє до кінця року знизити облікову ставку ще на 1%, до 7%.

Тож варто спокійно та з розумінням причин та наслідків спостерігати за такими діями Національного банку України як зниження облікової ставки.

Як змінювалася облікова ставка НБУ можна переглянути тут.

Підготував:                                                                                              Трофімов Богдан

Цю публікацію підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку в рамках гранта, наданого Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору». Висловлені в цій публікації думки необов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку або Уряду Сполучених Штатів Америки.