Процедура набуття статусу адвоката за чинним та проектованим законодавством

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р., № 5076-VI для набуття статусу адвоката Законом встановлено такі вимоги:

– наявність повної вищої юридичної освіти, здобутої в Україні, або повної вищої юридичної освіти, здобутої в іноземній державі, яка визнана в Україні в установленому законом порядку. Повна вища юридична освіта – повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку.

– стаж роботи в галузі права не менше двох років, а саме стаж роботи за спеціальністю після здобуття повної вищої юридичної освіти. Стаж роботи в галузі права – це стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти – володіння державною мовою.

Також особа, яка виявила намір стати адвокатом, повинна:

– скласти кваліфікаційний іспит, який полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики, а також рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону особою, яка виявила бажання стати адвокатом;

– пройти стажування, яке полягає в перевірці готовності особи самостійно здійснювати адвокатську діяльність;

– скласти присягу адвоката України.

При цьому Законом визначено неможливість бути адвокатом особою, яка визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною, має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі. Крім того, адвокатом не може бути особа, яка позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю (протягом двох років з дня прийняття відповідного рішення), та особа, яка звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги чи вчинення корупційного правопорушення (протягом трьох років з дня такого звільнення).

Отже, особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із відповідною заявою, за результатами розгляду якої приймається рішення про допуск або відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту. У разі складання кваліфікаційного іспиту видається відповідне свідоцтво, яке дійсне протягом трьох років. Якщо іспит не складено, повторно його можна скласти лише через шість місяців, крім випадків оскарження результатів іспиту.

Наступним кроком у процесі здобуття статусу адвоката є стажування, яке триває протягом шести місяців під керівництвом адвоката зі стажем адвокатської діяльності не менше п’яти років і може здійснюватися у вільний від основної роботи час стажиста. У той же час звільняються від проходження стажування особи, які мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року. За результатами стажування керівник складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону, яка приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про продовження стажування.

Після складання присяги видається свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, а також посвідчення адвоката України, які не обмежуються віком особи та є безстроковими.

У той же час законопроектом «Про внесення змін до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інших пов’язаних законодавчих актів України» від 15 січня 2018 р. пропонуються зміни щодо доступу до професії адвоката. Зокрема передбачається, що адвокат повинен: 1) мати вищу юридичну освіту; 2) володіти державною мовою; 3) мати стаж роботи в галузі права не менше двох років після здобуття вищої юридичної освіти; 4) мати позитивний результат кваліфікаційного іспиту.

У законопроекті міститься тлумачення термінів вищої юридичної освіти та стажу роботи, які є ключовими елементами допуску до професії. Так, згідно із Законом, під вищою юридичною освітою слід розуміти наявність ІІ рівня вищої юридичної освіти (магістр), а під стажем роботи в галузі права – стаж роботи особи за спеціальністю на посаді помічника адвоката та (або) на посаді судді. Тобто особи, які свого часу отримали бакалаврський рівень вищої освіти, не зможуть стати адвокатом. При цьому будь-яких вимог до адвоката, в якого особа повинна пропрацювати 2 роки на посаді помічника, закон не встановлює, на відміну від положень чинного Закону, яким до керівника стажування висувалися вимоги щодо стажу адвокатської діяльності.

Законопроектом передбачається, що кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімного тестування, виконання практичного завдання та проходження усної співбесіди, програму і порядок складання якого повинна затвердити Рада адвокатів України. Що стосується володіння державною мовою, то положення закону не конкретизують, яким чином установлюється зазначена характеристика.

При цьому особи, які мають досвід представництва у судах протягом 5-ти років поспіль, можуть стати адвокатом шляхом складання письмового анонімного тестування без проходження стажування. Тому особи, які останніми роками працювали юристами на підприємствах (організаціях) та представляли їх інтереси в судах, зможуть уникнути необхідності проходження стажування. Для цього їм потрібно надати докази участі в судових засіданнях протягом останніх 5-ти років (копії судових рішень, процесуальних документів, протоколів судових засідань).

У Прикінцевих положеннях законопроекту пропонується передбачити, що особи, які на дату набуття чинності Законом мають однорічний стаж роботи на посаді помічника адвоката, та/або дворічний стаж роботи в галузі права, можуть стати адвокатом в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в редакції, що діяла до набуття чинності новим Законом.

Законопроектом також передбачено хто не може займатися адвокатською діяльністю, зокрема особа яка (а) має непогашену або незняту судимість за скоєння умисного злочину; (б) визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною; (в) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, – протягом трьох років з дня припинення адвокатської практики. Також адвокатом не може бути колишній суддя, прокурор, слідчий, нотаріус, держслужбовець або службовець в органах місцевого самоврядування, який звільнений за порушення присяги, порушення вимог щодо несумісності, вчинення корупційного правопорушення або істотного дисциплінарного проступку, набрання законної сили обвинувальним вироком за скоєння умисного злочину, невідповідність займаній посаді, – протягом трьох років з дня звільнення.

Законопроект також визначає, що несумісною з професією адвоката є діяльність на посадах голови або членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та приватних виконавців.

Підводячи підсумок проведеному аналізу чинного та проектованого законодавства щодо набуття статусу адвоката зазначимо наступне. Законопроект про внесення змін до закону про адвокатуру не здійснить значного впливу на доступ до професії, а лише певною мірою підвищить її професійний рівень. Указані нововведення мають переважно позитивний характер та сприятимуть певному оновленню адвокатури, вдосконаленню процедур складення іспитів, проходження стажування та порядку підвищення кваліфікації адвокатів, забезпеченню гарантій адвокатської діяльності.

Автор:  Вапнярчук Анастасія