Відшкодування моральної шкоди

Усі знайомі з поняттям моральної шкоди. Але чи знаєте Ви, в чому вона полягає, чи як відшкодовується? На жаль,  Цивільний Кодекс України не містить точного визначення моральної шкоди, але з цим нам допоможе досить розширена законодавча база. Це пов’язано з неможливістю чіткого визначення такого оціночного поняття.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування   моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95р. №4 зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до  чинного  законодавства  моральна  шкода може полягати, зокрема:  у  приниженні  честі,  гідності,  престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної),  прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у  зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних   життєвих зв'язків  через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під  немайновою  шкодою,  заподіяною  юридичній  особі, слід розуміти втрату немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням  її ділової  репутації,  посяганням  на  фірмове найменування,  товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної  таємниці,  а  також вчиненням  дій,  спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Механізм  відшкодування  моральної шкоди було запроваджено Цивільним Кодексом України  (далі – ЦК України). Редакція ЦК України від 2003 року значно вдосконалила інститут моральної шкоди.  Але значну увагу требі приділяти  іншим законодавчим та підзаконним актам, які регулюють це питання.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95р.  №4,  розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнала особа,   характеру  немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з  урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням  потерпілого – спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому суд має виходити  із  засад  розумності,  виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
•    Поясненнями сторін і третіх осіб.
•   Показаннями свідків.
•    Письмовими доказами.
•    Висновками експертів.

Письмові докази у справах про компенсацію моральної шкоди, як правило підтверджується наявністю негативних наслідків які виникли у зв’язку з перенесеними емоційно-вольовими переживаннями (це може бути витяг з історії хвороби).

При доказуванні,  у кожному випадку треба надавати пояснення щодо причинно-наслідкового зв’язку між діянням винного та  фактом заподіяння моральної шкоди. 

Зокрема, необхідно з'ясувати, чим  підтверджується факт заподіяння моральних чи  фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій  грошовій  сумі  чи  в якій матеріальній формі особа  оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при  цьому виходить,  а  також інші  обставини,  що  мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної  шкоди,  якщо  доведе,  що  остання  заподіяна  не  з її вини.

У випадках,   коли   межі   відшкодування   моральної шкоди визначаються  у  співвідношенні  з  мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів  громадян, береться до уваги той розмір   мінімальної  заробітної  плати  чи   неоподатковуваного   мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

На осіб,    які    заподіяли    моральну    шкоду  спільно (взаємопов'язаними, сукупними  діями або діями з єдиним наміром), відповідно  до  статей  174,  451  ЦК України  покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

При заподіянні  особі  моральної  шкоди,  обов'язок   по   її відшкодуванню  покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Відповідно до ст.454 ЦК України розмір відшкодування моральної  шкоди  може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача шкоди  і потерпілого  та  майнового  стану  відповідача (громадянина).

Таким чином, чинне законодавство немає певного методу вирахування моральної шкоди. Більшість науковців погоджуються з думкою, що для визначення сум морального відшкодування потрібні спеціальні знання, оскільки кожен випадок має свої відмінні риси.

Хоча деякі учені мають ідеї щодо вирахування критеріїв для мінімального та максимального розміру відшкодування шкоди, треба пам’ятати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає майнового виразу душевного болю чи гідності особи.