Заходи для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства, від подальших загроз

Домашнє насильство – це глобальна проблема, яка торкається мільйонів людей незалежно від їхнього соціального статусу, національності чи культури.

Домашнє насильство є більш поширеним, ніж ми думаємо. Так, в Україні зросла кількість випадків домашнього насильства – на 14% із початку року, за даними Міністерства внутрішніх справ. Тому дуже важливо для кожного з громадян розуміти, які засоби впливу на кривдника можна здійснити.

Які є спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству?

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

• терміновий заборонний припис;
• обмежувальний припис;
• взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
• направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Так відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” терміновий заборонний припис стосовно кривдника – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Варто зауважити, що терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Обмежувальний припис – захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Стосовно накладання обмежувального припису звернутись може:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом передбачано ряд можливих заходів, які можна застосувати до кривдника:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Проте також обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку.

Наступним можливим заходом впливу на кривдника є взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи.

Так, Уповноважений підрозділ органу Національної поліції України бере на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту вчинення ним домашнього насильства на встановлений законодавством строк і проводить з ним профілактичну роботу.

Детально регламентує саму процедуру взяття на облік, затверджений Міністерством внутрішніх справ України Порядок взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника (далі – Порядок). Відповідно до вказаного Порядку підставами для поставлення кривдника на профілактичний облік є:

• складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173^-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування);
• терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції;
• отримання уповноваженим підрозділом поліції в установленому законом порядку інформації про видачу судом обмежувального припису кривднику;
• рішення суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173^-2 КУпАП;
• відкриття кримінального провадження стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;
• повідомлення установи виконання покарань про звільнення від відбування покарання кривдника, засудженого за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.

Останнім з таких спеціальних способів впливу є направлення кривдника на проходження програми для кривдників. Цей захід передбачає відповідальним суб’єктом місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Про недекларативність вказаного заходу свідчить можливість у разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єктів, відповідальних за виконання програм для кривдників, надавати протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Запропоновані заходи спрямовані на комплексне вирішення проблеми домашнього насильства та забезпечення безпеки жертв і є важливим інструментом у боротьбі з домашнім насильством.  Кожен з них відіграє важливу роль у запобіганні повторенню насильства та реабілітації як жертв, так і кривдників.

Автор: Анастасія Удодік.