Яким чином здійснюється врегулювання заборгованості фізичних осіб, які постраждали під час війни: коли можуть зупинити, а коли анулювати заборгованість?

Агресивна війна, розв’язана росією на території України, завдала суттєвих збитків, які проявилися у вигляді втраченого майна, а також у втраті доходів. Деякі з тих, хто зазнав втрат, придбали майно за кредитні кошти, мали непогашені кредити або були не в змозі здійснювати регулярні платежі, що призвело до утворення великих боргів. Це також створило комплекс правовідносин, які потрібно було організувати таким чином, щоб збалансувати інтереси тих, хто зазнав втрат через війну, з інтересами банківського сектору, який безпосередньо залежав від них. Це певною мірою змусило державу реагувати та приймати закони, спрямовані на вирішення нагальних питань часу.

28 січня 2023 року набув чинності Закон України від 1 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

Цим Законом передбачено два види врегулювання заборгованості: призупинення та анулювання.

На період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його закінчення або скасування позичальники (або особи, до яких перейшли права та обов’язки позичальника, наприклад, спадкоємці, тощо) або їхні представники мають право звернутися до кредитодавця із заявою про призупинення сплати фінансових зобов’язань (основної суми боргу, процентів, комісій та інших платежів), передбачених договором про споживчий кредит або іншою частиною договору, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва, тощо).

Для того, щоб подати таку заяву, необхідно відповідати хоча б одному з таких критеріїв:

1) на дату подання заяви про розстрочення сплати грошового боргу майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях, на територіях, де відбуваються військові (бойові) дії, визначеними рішенням Кабінету Міністрів України;

2) наявність майна, пошкоджене внаслідок війни. Під пошкодженням слід розуміти нерухоме майно, яке може бути відновлене лише шляхом капітального ремонту або реконструкції;

3) якщо нерухоме майно було зруйноване внаслідок збройного вторгнення. Тобто нерухоме майно, яке не підлягає відновленню шляхом капітального ремонту чи реконструкції або є непридатним для використання.

Заява про зупинення сплати грошових зобов’язань підписується позичальником (його представником) особисто або за допомогою спеціального електронного підпису та оригінал надсилається кредитору, а документи, що підтверджують факт пошкодження або знищення нерухомого майна оформлюються відповідно до законодавства та надсилаються кредитору оригіналом або засвідченою нотаріусом копією.

Тоді кредитодавець звільняє позичальника за договором про надання споживчого кредиту під заставу нерухомого майна, що відповідає вищезазначеним умовам, від обов’язку сплати грошових зобов’язань (у тому числі нарахованих процентів) за договором про надання споживчого кредиту (сплати основної суми кредиту, процентів, комісій тощо), починаючи з наступного робочого дня після дня отримання кредитодавцем заяви про призупинення сплати грошових зобов’язань, але не пізніше 90-го дня з дня закінчення строку дії або розірвання кредитного договору. Позичальник (або його/її представник) повинен подати документацію кредитору протягом 90 днів із дати, коли територія, на якій розташоване майно, буде виключена з переліку територій, які були окуповані або на яких відбувалися активні бойові дії. Кредитору забороняється вимагати від позичальника надання будь-якої іншої підтверджуючої документації, крім тієї, що додається. У разі неподання позичальником документів у строк, кредитор має право відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагати поновлення сплати грошових зобов’язань.

Протягом 90 днів з дня скасування воєнного стану в Україні позичальник має право звернутися до кредитодавця із заявою про анулювання боргу за договором про надання споживчого кредиту. Але вони повинні відповідати таким умовам:

1) якщо станом на 23 лютого 2022 року заборгованість за таким договором не була прострочена більш як на 7 днів;

2) якщо предметом забезпечення за договором є нерухоме майно (квартира, житловий будинок або право власності на квартиру чи житловий будинок), зруйноване внаслідок збройного нападу росії, яке було або є єдиним місцем проживання сім’ї позичальника. Членами сім’ї позичальника вважаються особи, які перебувають у шлюбі з позичальником, та їхні діти (також батьки, опікуни або піклувальники позичальника, особи, які не перебувають у шлюбі, але проживають разом з позичальником, а також особи, які перебувають з позичальником у родинних відносинах);

3) метою кредиту за договором є придбання, реконструкція або будівництво відповідного об’єкта житлової нерухомості (квартири або житлового будинку) або набуття його у власність.

Слід зазначити, що закон не обмежує право позичальника на анулювання будь-якого з видів кредитів на житло чи автомобіль. Тому, якщо за кредитні кошти було придбано нерухомість та автомобіль або якщо кредит має подружжя, вони можуть подати заяву на анулювання по кожному виду кредиту окремо.

Таким чином, Закон України № 2823-IX запроваджує ефективний гарантійний механізм відшкодування фінансових втрат кредиторів, оскільки кредитори мають право на відшкодування державою збитків, завданих відмовою від виконання зобов’язань за договорами про надання споживчого кредиту. А позичальник у свою чергу також має справедливу можливість бути звільненим від фінансового тягаря та обов’язку сплачувати за пошкоджене майно.

Ключові слова: заборгованість, кредит, анулювання, збитки, кредитор, позичальник

Автори: Батир Руслана та Валерія