Особливості усиновлення іноземцями українських дітей

Через війну росії проти України виникла потреба в евакуації дітей до безпечних місць проживання як на території України, так і за її межами у країни Європи. На жаль, тисячі дітей не дочекались повернення своїх батьків і залишилися сиротами. Багато хто з них зростає у дитячих будинках і будинках-інтернатах,самостійно справляючись із жахіттям війни. Проте, багато іноземців мають бажання та можливості усиновлення українських діток і отримання шансу на здобуття повноцінної родини.

Перш ніж детальніше розглянути особливості усиновлення, варто зазначити що відповідно до Сімейного кодексу України (далі – СК України) усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснюється на підставі рішення суду. При цьому дитина фактично розриває всі зв’язки зі своєю біологічною сім’єю. Також відповідно до національного законодавства для усиновлення дитини-громадянина України іноземцями або громадянами України, які проживають за її межами, потрібна згода Національної соціальної сервісної служби. Проте, в умовах воєнного стану Нацсоцслужба не розглядає справи та не видає згоди/дозволи на усиновлення дітей іноземцями та громадянами України, які проживають за її межами. Але при цьому варто зазначити, що ключову роль у забезпеченні усиновлення дітей відіграє служба у справах дітей. Саме вона надає офіційну інформацію про дитину, яка може бути усиновлена, та відіграє ключову роль у забезпеченні усиновлення дітей. Якщо інформацію про дітей, які можуть бути усиновлені, поширюють інші особи, це є порушенням законодавства.

Крім того, усиновити можна :

-дитину-сироту;

-дитину, позбавлену батьківського піклування;

-дитину, нотаріальну згоду на усиновлення якої надали її батьки, і яка в обов’язковому порядку перебуває на обліку з усиновлення.

Як вже зазначалося вище усиновлення іноземцем в Україні дитини, яка є громадянином України, регулюється СК України, а конкретно розділом «Порядок усиновлення». Варто зауважити наступне, що відповідно до норм закону, дитина може бути усиновлена лише у випадку, якщо вона досягла п’яти років та перебуває не менш як один рік на обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.  Але і тут наявні винятки, бо усиновлення дитини іноземцем можливе, якщо не знайшлося громадянина України, який мав бажання її усиновити або взяти на виховання до себе в сім’ю.

Крім того, відповідно до статті 283 СК України переважне право на усиновлення дитини – громадянина України мають іноземці, які є:

1) родичами дитини;

2) громадянами держав, з якими Україна уклала договір про надання правової допомоги.

Щодо другого пункту, то це такі держави як Польща, Литва, Молдова, Великобританія,Канада, Естонія, Грузія, США, Чехія, Македонія, Бразилія та інші.

Однак, при цьому дитина зберігає громадянство України до досягнення нею вісімнадцяти років, а також має право на збереження своєї національної ідентичності відповідно до положень Конвенції про права дитини та інших міжнародних договорів.

Також треба зазначити, що у тому випадку, якщо діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей і здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав до досягнення ними вісімнадцяти років.

Що стосується алгоритму дій, як усиновити дитину, якщо Ви іноземець, то тут варто звернути увагу на те, що відповідно до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905 Вам потрібно  почати зі збору документів та формування справи для її подачі до Національної соціальної сервісної служби. Потім зібрати необхідний перелік документів, а саме:

– нотаріально засвідчену заяву про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, в якій зазначається адреса проживання заявника (за наявності кількох місць проживання – адреса кожного з них), паспортні дані, номер телефону та адреса електронної пошти;

– копію паспорта ;

– висновок компетентного органу країни проживання, де зазначаються адреса, житлово-побутові умови (кількість спальних кімнат, наявність умов для проживання дитини), біографічні дані, склад сім’ї,  а також інші документи, які зазначені в даній постанові.

Підсумовуючи, можна зазначити наступне, що задля того, щоб іноземцям усиновити дитину їм потрібно буде дотримуватися певних критеріїв, а також порядку щодо усиновлення.

Що стосується умов щодо усиновлення під час воєнного стану, то тут варто вказати те,що процедура усиновлення не змінювалася, усиновлення відбувається на загальних підставах, з урахуванням норм національного законодавства. Процедура не була призупинена, вона стала більш ризиковано з боку об’єктивних причин. Усиновлення дитини за якоюсь спрощеною чи пришвидшеною процедурою, особливо в умовах воєнного стану, може лише порушити найвищі інтереси дітей, тому все здійснюється на загальних підставах.

Ключові слова: Нацсоцслужба, усиновлення, Сімейний кодекс України.

Автор: Бодрухіна Єлизавета