Тероборона на захисті держави. Основні аспекти їхньої діяльності

Готовність і завзяття кожного громадянина чинити опір є важливою складовою задля стримування ворога. Потрібно розуміти, що українці повинні усвідомлювати наш спільний обов’язок – захищати нашу землю, нашу країну, наше право на вільне та мирне життя. Армія нас обороняє на фронті, однак це не виключає необхідність наявності тих, хто буде захищати правопорядок на власній території, на місцях. Тому, з початку року, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» (далі – Закон України №1702-IX), у державі почали формуватися сили територіальної оборони, які мають на меті виконувати завдання саме на місцях.

Відповідно до Закону України №1702-IX територіальна оборона (ТрО) – система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуації.

Відповідно до статті 4 Закону України №1702-IX територіальна оборона складається із:

1. Військової складової – органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони;

2. Цивільної складової – державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони;

3. Військово-цивільної складової – штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.

Що стосується самої структури, то, безпосередньо, визначальна роль в організації і виконанні завдань територіальної оборони належить Силам територіальної оборони Збройних Сил України, до яких належать:

1) Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України;

2) Регіональні органи військового управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України;

3) Бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України;

4) Батальйони зі складу бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України. 

Головною перевагою такої структури є те, шо всі обласні та районні центри мають свої підрозділи. Що стосується забезпечення ТрО, то відповідно до Закону України  №1702-IX потрібно зазначити наступне:

Сили ТрО повинні мати:

– речі індивідуального захисту;

– речове майно;

– відповідне харчування;

– заробітну плату;

– автомобільну техніку;

– зброю та боєприпаси.

          Щодо аспектів навчання, то всі бійці мають пройти:

1) Базову вогневу, тактичну підготовку;

2) Курси домедичної допомоги та інші базові навчання, відповідно до завдань, які мають виконувати Сили ТрО.

Згідно із Законом України №1702-IX виділяють наступні функції:

1. Своєчасне реагування і вжиття необхідних заходів щодо оборони території і захисту населення на визначеній місцевості;

2. Участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;

3. Участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;

4. Участь у підготовці громадян України щодо національного спротиву;

5. Участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;

6. Участь в охороні та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів інфраструктури;

7. Забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування;

8. Участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій.

Стосовно аспектів збереження робочого місця під час виконання функцій представника ТрО.

Передусім, за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Підставою є підписаний контракт. Це закріплюється ст. 119 Кодексу законів про працю, відповідно до якої на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. 

Крім того, за працівниками, призваними на строкову військову службу, під час дії особливого періоду, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності, включаючи і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Закону України  “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” і ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Тобто, за особою зберігається робоче місце та заробіток. Що стосується інших соціальних гарантій, то потрібно зазначити наступне:

● усі військові гарантовано отримуватимуть грошове забезпечення відповідно до штатного розкладу;

● забезпечуватимуться безкоштовною медичною допомогою у військово-медичних закладах охорони здоров’я;

● усім військовим зберігатиметься місце роботи, посада та середня зарплата на час зборів та в особливий період;

Крім того, відповідні положення закріплені у Законі України №2121-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, визнаних ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників та Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій” від 15 березня 2022 року. 

Передбачаються такі надбавки:

– 25% мінімальної пенсії для учасників бойових дій;

– від 30% до 60% мінімальної пенсії для тих, хто отримав інвалідність.

Звернемо увагу, що мінімальна пенсія для учасника бойових дій при цьому не може бути нижчою за 210% від загальної мінімальної пенсії. А ті, хто отримав інвалідність, не менше 360-650% від мінімальної пенсії (залежно від групи інвалідності).

У той час заробітна плата залежить від конкретної посади, звання, вислуги тощо і становить 13-14 тисяч грн. Її розмір приблизно однаковий щомісяця. Виплати додаткової грошової винагороди (президентської) мають певні нюанси.

Алгоритм її оплати:

● 1000 грн\ день – якщо не беруть участь у боях (30 000\місяць);

● 3000 грн\день – якщо беруть безпосередню участь у боях (100 000\місяць).

Відповідні питання регулюються Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який Міноборони затвердив наказом від 07.06.2018 № 260. 

Таким чином, статус ТрО певним чином подібний до статусу військовослужбовців ЗСУ, зокрема у аспекті соціального захисту відповідно до українського законодавства, грошової винагороди, матеріального забезпечення і зброї. Сили ТрО також  мужньо стоять на захисті нашої держави і допомагають підтримувати та захищати правопорядок на конкретних місцях. Тому віримо в перемогу! Віримо в Україну!

Автор: Бодрухіна Єлизавета