Спільне виконання податкових зобов’язань учасниками договорів про спільну діяльність: висновок Верховного суду

Можливість застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників договору про спільну діяльність, як наслідок, солідарного стягнення з них податкового боргу, довгий час була спірною, що тягнуло за собою деякі правові проблеми. Втім, це питання було детально розглянуто і розв’язано судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Що стало підставою звернення до суду?

У травні 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області (далі – Позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно коштів у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі 7918200,56 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ХАС», Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі – Відповідачі).

Підставою подання позовної заяви була несплата Відповідачами податкового боргу, який виник у зв`язку із здійсненням підприємницької діяльності на умовах договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність. Сплачувати борг Відповідачі в добровільному порядку відмовилися.

Апеляційний суд залишив без змін рішення суду першої інстанції, яким задоволено позов частково, стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ХАС», як уповноваженої особи за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, податковий борг у сумі 7918200,56 грн. Своє рішення Апеляційний суд аргументував тим, що борг виник через невиконання своїх зобов`язань лише вище зазначеним Товариством, а норми Цивільного кодексу до даних правовідносин не застосовується.

Не погодившись з таким рішенням Позивач звернувся із касаційною скаргою, вимагаючи скасувати судові рішення в частині відмовлених позовних вимог і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Що вирішив Верховний суд?

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 28 вересня 2021 року розглянув справу №810/2406/18.

Переглядаючи справу в касаційному порядку Суд наголосив на тому, що спірним у цій справі є питання можливості застосування у податкових правовідносинах приписів цивільного законодавства щодо солідарної відповідальності учасників договору про спільну діяльність, як наслідок, солідарне стягнення з них податкового боргу.

Проаналізувавши чинні законодавчі норми Верховний Суди зазначив, що на відміну від цивільно-правового регулювання, в податкових правовідносинах така відповідальність не є солідарною. Таким чином, Суд відступив від висновку, зазначеного у постанові від 17 листопада 2020 року у справі № 820/6620/16 щодо можливості стягнення податкового боргу солідарно. Однак Суд зазначив, що учасники договору несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення такого боргу.

Тож, Суд дійшов наступних висновків:

1. За змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов`язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу. В даних правовідносинах спосіб забезпечення погашення податкового боргу, тобто виконання податкових зобов`язань спільно всіма учасниками договору про спільну діяльність, є подібним до принципу солідарної відповідальності. Але відмінність полягає в тому, що метою такого забезпечення є виконання податкових зобов`язань, а не відповідальність за їх порушення.  

2. Наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення такого боргу не тільки з уповноваженої особи за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, а і з учасників цього договору.

Отже, виходячи з вищевикладеного Суд вирішив, що рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права. Відповідно до статті 351 КАС України це є підставою для їх скасування та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з усіх учасників договору.

Ключові слова: податковий борг, солідарне стягнення коштів, солідарна відповідальність учасників, позиція Верховного суду.

Автори: Жук Ірина, Зуб Карина