Робота переможця Всеукраїнського конкурсу есе «Моя фінансова грамотність»

Для мене фінансова грамотність- це один із найважливіших факторів для досягнення успіху в житті.

У кожної людини є певні прагнення. У когось вони пов’язані з матеріальними благами, у інших – з моральними і духовними цінностями. Але, які б цілі ви не ставили на своєму життєвому шляху, як кажуть: “Жити добре, а добре жити-ще краще!”. Отже, з фінансовим благополуччям наше життя стане кращим, і з цим важко сперечатися. Але у більшості молодих людей план досягнення мети виглядає приблизно так:

1) Закінчити навчання в університеті

2)…

3)…

4)…

5) Бути  успішним і багатим.

Проблема саме в тому, що між першим і п’ятим пунктами є ще три етапи. І що там має бути- неясно. Саме перед ними, як перед неподоланною перешкодою, зупиняються багато амбіційних людей.

Звісно, план побудови власного достатку у кожної людини різний. Але є те, без чого не можливо обійтися. Щоб краще зрозуміти проблему, уявімо успіх вершиною піраміди. Ми чітко бачимо її, вершина є нашою основною ціллю. Але не можна забувати і про нижчі рівні піраміди, бо вершина тримається саме на них. Найнижчий рівень- це основа, без неї нічого побудувати не вийде.  А з чого складається ця основа? Правильно, з невеликих блоків! А в нашому випадку цими блоками є знання з фінансової грамотності.

Чому, на перший погляд, незначні поняття фінансової грамотності є настільки важливими? Поміркуємо: чи може зважено і з розумом розпоряджатись своїми фінансами людина, яка не розуміє різниці між депозитом та кредитом? Звісно ж ні! А казати про управління бізнесом з такими знаннями взагалі не варто.

Ніхто не змушує годинами сидіти, з головою занурившись у фінансову літературу. Але знати елементарні поняття все ж необхідно. І пам’ятайте: чим більше знань буде, тим краще. Вони нікому і ніколи не завадять.

Звісно обізнаність у  принципах грошового обігу і фінансових операцій дуже важлива, але не варто забувати і про звичайну розважливість у прийнятті рішень. Це стосується як регуляції невеликих витрат у повсякденному житті, так і великих, значних вкладів. Інакше легковажна поведінка може призвести до втрати грошей. Прикладом такої легковажності може бути головний герой трагікомедії “Сто тисяч”  Івана Карпенка-Карого, Герасим Калитка. Бажаючи забагатитися, він віддає свої гроші шахраю, сподіваючись отримати взамін цілий мішок фальшивих купюр. Але в результаті своїх нерозважливих дій Калитка залишається ні з чим. А якщо б він вклав ті кошти у розвиток господарства або закупівлю землі, міг би отримати прибуток.

Отже, яку б стратегію досягнення своєї мети ви не обрали, пам’ятайте- навіть найбільша річ починається з дрібної справи. І доклавши до неї зусиль, ви обов’язково отримаєте те, що бажаєте.

Автор: Ребров Антон Валерійович