Будьте уважні: банки не несуть відповідальності за протиправне вилучення коштів у разі коректного введення даних платіжної картки

Останнім часом при розрахунках за товари і послуги та переказах коштів превалює безготівковий спосіб розрахунку. Але не дивлячись на зручність, інколи ми зустрічаємося з неприємностями, пов’язаними з використанням банківських платіжних карток (наприклад, втрата картки, розголошення пін-коду, несанкціоноване списання коштів і т.д.). Відповідно, користуючись карткою, слід бути уважними та знати алгоритм дій у разі втрати або розголошення інформації, пов’язаної з нею.

10 липня 2019 року набула чинності Постанова Верховного Суду у справі №522/22780/15-ц. Згідно з цією Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду встановив, що відповідальність банку за списання коштів виключається у разі коректного введення даних платіжної картки.

Ця справа пов’язана з несанкціонованим списанням коштів з карткового рахунку, однак із правильним введенням пін-коду та CVV-коду. Відповідно, позиція Суду полягає в тому, що клієнт банку (користувач платіжної картки) зобов’язаний утримуватися від розголошення інформації, пов’язаної з використанням картки, зокрема стосовно паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів. 

Виходячи з положення, закріпленого у ч. 3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» договір, укладений між банком та клієнтом – власником рахунка, визначає умови його відкриття та особливості його функціонування. Отже, висновок Верховного Суду ґрунтується на положеннях договору карткового рахунку та його обслуговування, укладеного між АТ «Ощадбанк» та клієнтом, у якому було зазначено, що у разі завдання збитків клієнту внаслідок розкриття ним інформації щодо паролю, ПІН-коду, CVV-коду, такі збитки не є предметом відповідальності банку.

Як же діяти у разі невдалої операції за рахунком або якщо платіжна картка була втрачена? Суд вказує на ті положення, що врегульовують відносини між клієнтом та банком з приводу виконання останнім операцій за рахунком клієнта. Наприклад, якщо грошові кошти, що надійшли клієнтові, були несвоєчасно зараховані на рахунок, або були безпідставно списані банком з рахунка клієнта, або банком було порушено розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, то банк повинен негайно після виявлення такого порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (ст. 1073 Цивільного Кодексу). 

Крім того, згідно з Правилами користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк» у разі втрати, викрадення або непридатності платіжної картки до використання з інших причин, а також у разі розголошення пін-коду, CVV-коду та інших реквізитів клієнт повинен терміново повідомити про це контакт-центр АТ «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу. Але слід пам’ятати, що саме на клієнта покладається відповідальність за проведені операції у разі передачі картки сторонній особі або неповідомлення банку про те, що її загублено.

З повним текстом Постанови Верховного Суду у справі №522/22780/15-ц від 10 липня 2019 року, можна ознайомитися за посиланням: https://verdictum.ligazakon.net/document/83105700?_ga=2.238839616.1142543589.1575993637-775957407.1554128500.

Окрема думка студента-клініциста:

Морозов Ярослав, 2 курс

Виклавши цю позицію, Верховний Суд став на захист прав банку, який виходячи із положень Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” в договорі про умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачив обов’язок клієнта не розголошувати інформацію щодо платіжної картки, яка відома тільки йому. Відповідно, Суд задовольнив касаційну скаргу банку і таким чином забезпечив однакове застосування норм у сфері виконання банком операцій за рахунком клієнта.