Судова практика щодо визначення меж земельних ділянок

Рішення Верховного Суду України від 4 червня 2008 року.

Суди попередніх інстанцій задовольняли позови про розподіл часток в користуванні між співвласниками багатоквартирного будинку. Але Верховний Суд України звернув увагу на той факт, що розподіл часток не може бути здійснений без врахування ст. 18-21 Земельного Кодексу України,відповідно до якої, земельний фонд України відповідно до цільового призначення поділяється на дев’ять категорій, кожна з яких має свій правовий режим залежно від характеру землекористування, системи державних органів, що здійснюють функції державного управління землями та обсягом компетенції цих органів у галузі управління використання земельних ділянок. Цільове призначення земель – це встановлені законодавством порядок, умови та межі використання земель для конкретних цілей відповідно до їх категорій, тобто цільове призначення конкретної земельної ділянки залежить від категорії земель, з яких її виділено, від планування та зонування території і є встановленою компетентним органом при наданні земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонуванням земель, а також правовим режимом відповідної категорії земель. До однієї з таких категорій відносяться землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об’єктів загального користування відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. Вирішуючи спір та визначаючи порядок користування зазначеною земельною ділянкою, суд не з’ясував правовий статус спірної земельної ділянки, не дослідив генеральний план цього населеного пункту, іншу містобудівну документацію: плани розмежування земельних ділянок, плани земельно-господарського устрою території міста із зазначенням розміру та якісних характеристик земельних ділянок і їх цільового призначення; не з’ясував, яке рішення приймалося органом управління земельним фондом щодо цієї земельної ділянки; площу земельної ділянки, закріплену за будинком. Хоча зазначені обставини мають суттєве значення для правильного вирішення спору, ураховуючи, що відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії та зміна цільового призначення земель, надання земельних ділянок у власність чи користування здійснюється на підставі рішень відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а порядок використання земель житлової та громадської забудови передбачений ст. 39 і ч. 1 ст. 42 цього Кодексу.

Автор: Скочинська Христина