Розрахунок при звільненні

Ви маєте право звернутися до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати без обмеження будь-яким строком. При складенні позовної заяви, Ви повинні керуватися ст. 119 ЦПК України,  КЗпП України, перелік статей якого зазначений нижче.

Відповідачем є підприємство, установа, організація, в якому Ви працювали та не отримали заробітну плату. У суд необхідно звертатися, за загальним правилом, за місцем проживання чи місцезнаходженням відповідача (ст.109 ЦПК ).

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

 Згідно з ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно з ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зверніть увагу, що при пред’явленні вимоги до власника, працівник не зобов’язаний доводити наявність будь-яких шкідливих наслідків затримки розрахунку при звільненні. Достатньо пред’явити трудову книжку з записом про звільнення. Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У свою чергу, ст. 61 ЦПК містить підстави звільнення від доказування, а саме:

1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

4. Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Висновки  суду про те, що обов’язок доказувати вину роботодавця лежить на працівникові, а також, що останній пропустив строк звернення до суду, є помилковими.

Пам’ятайте!Суд у власному рішенні має визначити суму стягнення заробітної плати за період з дня звільнення по день ухвалення судового рішення про стягнення заробітної плати.

Суд має враховувати доводи працівника про відсутність підпису в розрахунково- платіжних документах чи інших розрахункових документах. Варто зауважити, що наявність у касі підприємства розрахункових відомостей про нарахування заробітної плати не є фактичним розрахунком.

Крім того, суд повинен  з’ясувати, які обставини перешкоджали роботодавцю виконати обов’язок – провести розрахунок. У вашій ситуації це має вагоме значення, оскільки роботодавцем є  управління Пенсійного фонду. За відсутності об’єктивних причин вказані обставини можуть свідчити лише про суб’єктивну неспроможність роботодавця належним чином організувати виробничий процес, щоб підприємство працювало і могло отримувати кошти та розраховуватися з працівником.