Прописка чи реєстрація?

У нашому світі, де проживання на одному місці тривалий час втратило свою актуальність через пришвидшений темп життя, для багатьох інстанцій все ще залишається важливим місце реєстрації проживання. Найяскравішим прикладом для студентів є саме навчання у вищому навчальному закладі, правилами якого встановлено реєстрацію місця проживання у гуртожитку за умов знаходження в останньому.

Законодавство України, а саме стаття 29 Цивільного Кодексу України надає визначення місця проживання фізичної особи. Це житловий  будинок, квартира, інше  приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток,  готель тощо),  у відповідному населеному  пункті,  в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

З місцем проживання довгий час був пов’язаний інститут прописки, який суттєво обмежував право на свободу пересування. За умов існування радянської командно-адміністративної системи інститут прописки був виправданий, оскільки право проживати у тій чи іншій оселі залежало від того, чи дозволяла держава особі орендувати житло. Сьогодні ж ситуація кардинально інша.

Прийняття нового Закону “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” стало логічним кроком України на шляху адаптації українського законодавства до існуючої європейської практики. Крім того, цей закон закріпив відповідне рішення Конституційного суду України про скасування інституту прописки і став своєрідним підсумковим документом у ряді попередніх законів про поступовий відхід від принципів адміністративного розселення громадян. Як відомо, у 1992 році скасовано кримінальну відповідальність за порушення правил паспортної системи, у 1997-му заборонено вимагати відомості про прописку під час прийняття на роботу, а у 2001-му скасовано адміністративну відповідальність за прийняття на роботу без прописки та територіальні ліміти. Тож зрозуміло –  прописки більше не існує. Однак на зміну їй прийшла реєстрація. Що це, інша назва одного й того ж явища чи зовсім нова система обліку населення? Яка різниця між пропискою та реєстрацією?

На жаль, ці два поняття досить часто ідентифікують. Чомусь реєстрація все ще сприймається лише як банальна відмітка у паспорті. Насправді ж за своєю юридичною природою вона суттєво відрізняється від прописки.По-перше, якщо попередня форма обліку громадян мала за мету адміністративно-планове розміщення населення, то головне призначення реєстрації – підтримання постійного юридичного зв’язку між особою і державою для можливості виконання своїх прав і обов’язків. Якщо прописка виконувала функцію значного закріплення людей за певною адміністративно-територіальною одиницею, то інститут реєстрації не передбачає існування будь-яких лімітів. Введення реєстрації стало також логічним кроком в процесі реалізації заходів з адміністративної реформи. Нова система обліку не передбачає надання громадянину дозволу житлово-побутовими комісіями або адміністративними органами на місцях на проживання у помешканні. Єдиною достатньою умовою для реєстрації людини є її право на мешкання у даній квартирі або будинку. Громадянин пише відповідну заяву – і його реєструють. До того ж, реєстрація передбачає подачу формалізованої заяви і значно менший, у порівнянні з пропискою, перелік документів

Законодавством чітко визначено підстави для зняття громадянина з реєстраційного обліку. По-перше, це – власна заява людини, а по-друге, це – рішення суду про те, що особа втратила право на проживання у житловому приміщенні, визнана без вісти зниклою або померлою. Перелік є вичерпним, а тому ніяким рішенням адміністративних органів чи житлових комісій людину зняти з реєстраційного обліку неможливо.

Чи є взагалі сенс змінювати реєстрацію місця проживання, чи це лише забаганка держави, що намагається стежити за всіма і кожним окремо? Реєстрація місця проживання є обов’язковою. При зміні місця проживання громадянин зобов’язаний протягом 10 днів подати до відповідних органів документи для реєстрації, а протягом 7 днів уповноважені територіальні органи зобов’язані або зареєструвати людину, або надати їй вмотивовану відмову – обов’язково у письмовому вигляді. За несвоєчасну реєстрацію місця проживання статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 17 до 51 гривні. При визначенні відповідальності обов’язково враховуються всі причини несвоєчасної реєстрації.

Раєвська Вероніка

Автор : Раєвська Вероніка

1 076 переглядів

0 коментарів

Залиш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *