Отримання спадщини по закінченню строку давності

За загальним правилом, спадкоємцям доцільно вступити у свої права у максимально стислий термін. Як свідчить практика, це допоможе уникнути звернення до суду, і зробити все достатньо швидко. Але бувають і такі випадки, коли спадкоємець не може вчасно прийняти спадщину за заповітом або взагалі тривалий період не знає про його наявність. А що ж буде з заповітом по закінченні цього часу? Чи має він  певний строк або втратить силу?

Спадкоємці, які мають намір прийняти спадщину, мають дотримуватися не тільки встановленого законом порядку, а й строків прийняття спадщини. В Україні спадкування відбувається в переважній більшості за законом, тобто спадкоємцями виступають члени сім’ї, родичі померлого, які не могли не знати про смерть особи спадкодавця. Однак, трапляються і такі випадки, коли спадкоємець не мав об’єктивної можливості володіти інформацією про час і місце відкриття спадщини, яка здійснювалася на його користь через незнання закону, інші поважні причини (перебування за кордоном на навчанні, на роботі, у тривалому відрядженні, на лікуванні тощо). 

Наявність вищенаведених причин не повинно слугувати підставою для позбавлення спадкоємця права на прийняття спадщини. В українському законодавстві є можливість вирішення цієї проблеми. Згідно з ст.1270 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України), для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. 

У спадкоємця є декілька варіантів вирішення цієї проблеми. Можна подати повторну заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за умови, якщо всі спадкоємці, між ким була розділена спадщина, дадуть на це письмову згоду. Інший варіант – звернутись до суду з проханням подовжити строк прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Але слід враховувати те, що в позовній заяві потрібно вказати поважну причину, через яку не можливе було прийняття спадщини у встановлені строки. За змістом  цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Більше того, відповідно до Постанови Верховного суду України  «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7  зазначив, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця  без установлення інших об’єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Слід зазначити, що додатковий строк, встановлений судом, на прийняття спадщини не повинен перевищувати 6 місяців. Додатковий строк для прийняття спадщини, визначений спадкоємцеві рішенням суду, є строком спеціальним, на який не можуть поширюватись норми спадкового права, що регулюють порядок і строки прийняття спадщини. З наведеного випливає, зокрема, неможливість для спадкоємця, який подав заяву про прийняття спадщини, відкладати прийняття, навіть у межах дії строку, а також обов’язок нотаріуса чи нотаріальної контори видати такому спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину, не чекаючи закінчення строку.

Отже, усі спадкоємці, які мають намір прийняти спадщину, повинні дотримуватися 6-ти місячного строку. Але коли особа має дійсно поважну причину пропущення строку – то його можливо продовжити.  Питання прийняття спадщини дуже актуально у наш час і багато кому потрібна правова допомога. У  статті описано вирішення лише однієї з проблем, які можуть виникнути. Тому ми рекомендуємо знати  Ваші законодавчо закріплені права і приймати спадщину у передбачені законом строки.